Меню сайту

Інформація

Методика підготовки та вибору індивідуальних завдань для учнів

Індивідуальний підхід до організації навчання у сучасній школі є застосування різноманітних інноваційних технологій. Розглянемо хід розв’язання проблем-ного завдання на конкретному прикладі. Чому у вологих екваторіальних лісах ґрунти неродючі за умови буйної рослинності й значній кількості рослинного опаду?

Учитель. Яку суперечність між відомими й новими фактами ви помітили?

Учні. В умові завдання сказано, що для вологих екваторіальних лісів Африки, які розташовані в жаркому поясі, характерною є буйна рослинність. Ми знаємо, що для формування перегною в ґрунті необхідно три умови: тепло, волога та рослинний опад. Усі ці умови є. У цьому полягає суперечність між нашими знаннями й новою інформацією.

Схематично суперечність можна показати так:

Велика кількість иепла й вологи

Буйна рослинність

Значний рослинний опад для утворення перегною

Бідні грунти

Учитель. Таким чином, перший етап розв’язання проблеми полягає у виявленні прихованої суперечності. Як ви міркували?

Учні. Встановили, що ми знаємо про причинно-наслідкові зв’язки між кіль-кістю рослинного опаду й родючістю ґрунтів. Схематично зіставили факти з інформацією. Завдяки цьому виявили суперечність.

З досвіду відомо, що різкий перехід від репродуктивного типу завдань до пошукового успіхів не принесе, а навпаки, викличе багато труднощів та невдач як для учня, так і для вчителя. Тому проміжною і сполучною ланкою між завданням репродуктивним та творчим є завдання частково-пошукового характеру.

Отже, на початковому етапі можна запропонувати прості вправи, а потім — складніші індивідуальні завдання. Ось кілька прикладів: Закресліть зайве в переліку.

Вправа 1

1) Жираф, ящірка, черепаха, антилопа.

2) Верблюжа колючка, молочай, алое, фікус.

3) Шакал, гієна, лисиця, окапі.

Вправа 2 Тиск низький, бриз, самум, безхмарне небо.

Вправа 3 Вставте в ланцюгу пропущені ланки.

1) Екватор — ? — ? — ? — гілеї.

2) Екватор — ? — сніг.

Ігрові технології на уроках географії

Навчальна ігрова діяльність на уроках — один із методів активізації самостійної пізнавальної діяльності школяра. Гра для дітей — це і навчання, і праця, і серйозна форма виховання. В. О. Сухомлинський гру називав животрепетним джерелом мислення.

Підбираючи ігри, слід поєднувати два елементи — пізнавальний та ігровий. Створюючи ігрову ситуацію, відповідно до змісту програми, треба чітко плану-вати діяльність учнів, спрямовуючи їх на досягнення мети.

Ігри-вправи додають можливість виділити з усього фактичного матеріалу, що пропонується дітям у навчальному плані, ті явища та факти, які можуть бути збережені пам’яттю як найбільш життєво важливі й цікаві у плані пізнання. Як правило, це кросворди, ребуси, вікторини.

У своїй роботі я навчаю учнів складати їх самостійно, що змушує учня не тільки працювати зі змістом підручника, а й спонукає до роботи з енциклопедіями, довідниками, розвиває його ерудицію. Тут пізнавальна діяльність учня переходить уже на вищий рівень.

«Чи знаєш ти карту?» Участь беруть дві команди. Запрошують двох учнів (по одному від команди) до карти. Один учень стоїть біля карти, а другий — на такій відстані від неї, щоб йому не видно було на карті написів назв географічних об’єктів. Учень біля карти показує географічні об’єкти (острови, півострови, озера, моря та ін.). Другий учень називає ці об’єкти. Через деякий час учні міняються місцями. Першу пару учнів змінює друга і т. д. Виграє команда, яка припуститься менше помилок.

«Хто більше знає?» Змагаються дві команди по три-п’ять учнів у кожній. Учитель оголошує тему, наприклад «Азія». Треба записати якомога більше назв річок, озер, міст, країн та інших географічних об’єктів. На виконання завдання відводиться 3–5 хв. Виграє команда, яка запише найбільше географічних назв.

Другий варіант цієї гри такий. Учитель називає якусь літеру, наприклад «В», і пропонує учням назвати географічні об’єкти, які б починалися з цієї літери. Наприклад: Вайґач, Ворскла, Волинь і т. ін. Чим більше учні називатимуть географічних назв, тим важче буде підбирати нові.

Бали зараховуються обом командам, але виграє та, в якої записано найбільше географічних назв.

«Корисні копалини». Для гри потрібно виготовити з картону картки розміром 3×3 см з умовними знаками корисних копалин. До кожної картки додається шпилька.

Гру можна проводити на уроці за 5–7 хв. до дзвінка або на заняттях географічного гуртка.

На стіні вивішують адміністративну карту України або політичну карту світу. До карти запрошується учень, який може бути індивідуальним учасником гри або представником від команди. Йому вручають картку з умовним знаком, наприклад кам’яного вугілля. Учень має шпилькою приколоти картку на карті в місці кам’яновугільного басейну. За кожну правильну відповідь присуджується бал. Перемагає той, хто набере найбільше балів.

Географічні загадки

1. Біжить, шумить, хвилюється, а добіжить — загубиться.

2. Край видно, але дійти до нього неможливо.

3. Під склом знаходжусь, на південь і на північ дивлюсь, якщо зі мною підеш,— назад дорогу легко знайдеш.

4. Із-за гаю, з-за діброви вийшли кралі чорноброві. Узяли водиці жбан, полили колгоспний лан.

5. Країни без людей, міста без будинків, ліси без дерев, моря без води.

6. Такий великий, що займає весь світ, такий малий, що в щілину пролізе.

7. Гуде, реве, гілля ламає, пилюку піднімає, з ніг збиває. Чуєш його, та не бачиш.

8. Без рук, без ніг, а малювати вміє.

9. Біла скатертина увесь світ укрила.

10. По якій дорозі півроку ходять, а півроку їздять?

На своїх уроках практикую проведення прес-конференцій та ділових ігор. Одну з таких прес-конференцій я провела у 8 класах з теми «Геоекологічна ситуація в Україні», учні ділилися на «спеціалістів» (ландшафтознавців, екологів, економістів, ґрунтознавців, демографів, гідрологів, геологів, біологів) та працівників засобів масової інформації, які представляли різні журнали, газети.

Мозковий штурм — ефективний метод колективного обговорення проблеми чи завдання, пошук рішень який спонукає учасників виявляти свою уяву та творчість. Він передбачає вільне висловлення думок усіх учасників і допомагає знаходити багато ідей та рішень. Учитель на уроці називає тему "мозкового штурму "Що ви знаєте про ріки України?" При цьому "мозковий штурм" організовують за такими правилами:

1. Усі учасники "штурму" пропонують ідеї щодо географічних назв (ідеї можуть бути різними, навіть фантастичними).

2. Один учень ("секретар") записує на дошці запропоновані ідеї. Коли група вважає кількість запропонованих ідей достатньою, переходять до наступного етап;

3. Ідеї систематизують, аналізують, розвиваються групою.

4. Обирають найкращі рішення. На дошці записують:

— Назви рік України.

— Яка річка найбільша?

— Яка річка протікає через наше місто?

— В яку річку, більшу за розміром, впадає та чі інша річка?

— В яке море впадають ці ріки?

— Як пишуть географічні назви?

Правила поведінки під час "мозкового штурму":

1. Намагатися висунути якомога більше ідей.

2. Включити свою уяву: не відкидати ніякої іде тільки тому, що вона суперечить загальній думці.

3. Можна розвивати ідеї інших учасників.

4. Не можна критикувати висловлювання інших та давати оцінку запропонованим ідеям.

Робота в групах дає можливість учням висловлюватись, обмінюватися ідеями з партнерами в групі і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вчитель об'єднує учнів у групи, пропонує завдання, дає декілька хвилин для спільного обговорення. Наступним етапом є представлення результатів роботи кожної групи, обмін своїми ідеями та аргументами з усім класом.

Отже, використання інтерактивних методів та форм надає можливості для організації ділової співпраці з метою вирішення поставленої в класі навчальної проблеми.

Вільне спілкування на уроці, висловлювання власної думки, повага до думки оточуючих — необхідні умови, що забезпечують ефективність нових технологій.

Для кожного вчителя дуже важливо оволодіти тією сукупністю прийомів та засобів, за допомогою яких у школярів у процесі навчання розвиваються комунікативні вміння, виховується воля, виробляється зосередженість, виникає бажання вчитися, долати труднощі.

Інтерактивні технології навчання базуються на використанні методологічної системи, основу якої становлять активні методи навчання, що забезпечують формування індивідуальної особистості, якостей учнів через інтерактивізацію учасників за рахунок спеціально створених умов навчального середовища. Інтерактивні технології навчання застосовуються на тільки для глибшого розуміння і засвоєння інформації, а й її використання, що дозволяє сформувати систему знань з даної дисципліни та включити її до власних надбань учня.

Всеукраїнська велика енциклопедія рослин