Вивчення географії допомагає учням пізнати довкілля, де вони живуть, а також дізнатися про близькі та віддалені території. Діти усвідомлюють роль людини, її можливості у вирішенні проблем, які виникають у процесі освоєння навколишнього світу. Географічний матеріал дозволяє відкрити, з одного боку, творчі, суспільно значущі можливості людини, з іншого, – її безвідповідальне ставлення до довкілля.
Сучасна географічна освіта має за мету підготувати і виховати географічно грамотного громадянина Землі з такими якостями особистості, які б забезпечили йому можливість нормальної життєдіяльності в природі. На сучасному етапі розвитку освіти виникає необхідність оновлення методів, засобів та форм організації географічного навчання. Ця проблема пов’язана з розробкою та застосуванням у навчальному процесі нових педаго-гічних технологій при урахуванні індивідуальних можливостей учнівНавчання є специфічною пізнавальною діяльністю. Його метою є насамперед засвоєння учнями певної суми знань. На кожному етапі навчання учні йдуть від незнання до незнання. Цей рух скеровується вчителем. Але засвоєння знань є їх власною діяльністю, здійснюваною за допомогою таких пізнавальних процесів, як від-чуття і сприймання, пам ' ять, мислення тощо.Серед усіх цих процесів виділимо мислення, адже воно найбільше відображає рівень розумового розвитку дити-ни.Індивідуальними якостями мислення є його самостійність, критичність, швидкість, глибина розуміння навчального матеріалу. Вони виявлятимуться у тому, як учні уміють ілюструвати правила прикладами, якими способами вони користуються про розв’язуванні задач, як швидко усвідомлюють в них нове, якою мірою спираються при цьому на раніше засвоєне.
Мислення різних учнів одного віку відрізняється співвідношенням наочно-образних і словесно-логіч- них компонентів і, крім цього, розвитком продуктивного мислення. Це означає, що може бути відносне переважання наочно-образних компонентів розумової діяльності при низькому рівні продуктивного мислення і тоді учнів треба вести від конкретного до абстрактного; за відносного переважання цих компонентів і більш високого рівня продуктивного мислення їх слід вести від конкретного до абстрактного.
Для досягнення своєї мети я використовую наступні педагогічні технологій:
- структурно-логічні технології навчання, які являють собою поетапну орга-нізацію постановки дидактичних задач, вибору способу їх розв’язання, діаг-ностики та оцінки одержаних результатів;
- інтеграційні технології – це дидактичні системи, які забезпечують інтеграцію знань і вмінь, різних видів діяльності , навчальних тем, навчальних проблем та інших форм організації навчання;
- ігрові технології – ігрова форма взаємодії педагога і дітей, яка сприяє формуванню вмінь вирішувати завдання на основі компетентного вибору альтернативних варіантів через реалізацію певного сюжету; -комп’ютерні технології; - діалогові технології пов’язані зі створенням комунікативного середовища;
- тренінгові технології – це система діяльності по відпрацюванню певних алгоритмів навчально-пізнавальних дій і способів розв’язання типових задач у ході навчання (тести, , розв’язання задач) .
Зазначимо, що центральною у розробці технологій є проблема правильного визначення та чіткого формулювання цілей навчання. Загальні, розпливчасті цілі не сприяють вибору саме тих методичних засобів, які гарантують досягнен-ня певного результату. Тому найперша умова побудови технології навчання – конкретизація навчальної мети: зрозуміти, засвоїти, вивчити, зробити, запам’-ятати, застосувати за зразком, застосувати у нових умовах тощо. Залежно від мети опрацювання матеріалу визначається і кінцевий результат навчання.
Шлях від мети до результату – це певним способом організована взаємодія вчителя й учнів. За технологічного підходу не може бути методу спроб і помилок або пошукової діяльності. Усі дії вчителя мають економно і цілеспря-мовано вести до заздалегідь визначеної мети. Тому педагогічна технологія, крім цілей навчання, включає визначення умов і процедур, за допомогою яких мож-на досягти саме такого результату. Істотною ознакою технології є досить детальний опис кожного етапу на шляху досягнення результату та обов’язко-вість відтворення способу дії .Технологія навчання повинна мати чіткі проце-суальні характеристики, тобто настільки зрозуміло, недвозначно описувати, як і що слід робити, щоб кожний учитель, застосувавши її, гарантовано досягав результату. У цьому відмінність технологічного підходу від звичайних мето-дичних рекомендацій, які допускають внесення змін і не гарантують описаного результату. У даному випадку, якщо вчитель не досягнув бажаної мети, йому слід проаналізувати власні дії, знайти помилки і, почавши все спочатку, випра-вити їх, зберігши незмінними умови педагогічної технології.
Аналіз своєї роботи з проблем педагогічної технології дозволяє відокремити найбільш суттєві ознаки, притаманні саме педагогічній технології: діагностичне цілепрокладання, результативність, економічність, алгоритмізованість, проек-тованість, цілісність, керованість, корегованість, візуалізація.
Так, діагностичне цілепрокладання і результативність передбачають гаранто-ване досягнення цілей та ефективність процесу навчання. Економічність вира-жає якість педагогічної технології, яка забезпечує резерв навчального часу, оптимізацію праці педагога і досягнення запланованих результатів у стислі проміжки часу. Алгоритмізованість, проектованість, цілісність і керованість як група ознак відображають різні сторони ідеї відтворення педагогічних техно-логій. Це означає, що кожна конкретна технологія повинна легко відтворю-ватися педагогом. Кожний етап і прийом роботи повинен обумовлюватися математично точно і включати можливість заміни іншим.
- структурно-логічні технології навчання, які являють собою поетапну орга-нізацію постановки дидактичних задач, вибору способу їх розв’язання, діаг-ностики та оцінки одержаних результатів;
- інтеграційні технології – це дидактичні системи, які забезпечують інтеграцію знань і вмінь, різних видів діяльності , навчальних тем, навчальних проблем та інших форм організації навчання;
- ігрові технології – ігрова форма взаємодії педагога і дітей, яка сприяє формуванню вмінь вирішувати завдання на основі компетентного вибору альтернативних варіантів через реалізацію певного сюжету; -комп’ютерні технології; - діалогові технології пов’язані зі створенням комунікативного середовища;
- тренінгові технології – це система діяльності по відпрацюванню певних алгоритмів навчально-пізнавальних дій і способів розв’язання типових задач у ході навчання (тести, , розв’язання задач) .
Зазначимо, що центральною у розробці технологій є проблема правильного визначення та чіткого формулювання цілей навчання. Загальні, розпливчасті цілі не сприяють вибору саме тих методичних засобів, які гарантують досягнен-ня певного результату. Тому найперша умова побудови технології навчання – конкретизація навчальної мети: зрозуміти, засвоїти, вивчити, зробити, запам’-ятати, застосувати за зразком, застосувати у нових умовах тощо. Залежно від мети опрацювання матеріалу визначається і кінцевий результат навчання.
Шлях від мети до результату – це певним способом організована взаємодія вчителя й учнів. За технологічного підходу не може бути методу спроб і помилок або пошукової діяльності. Усі дії вчителя мають економно і цілеспря-мовано вести до заздалегідь визначеної мети. Тому педагогічна технологія, крім цілей навчання, включає визначення умов і процедур, за допомогою яких мож-на досягти саме такого результату. Істотною ознакою технології є досить детальний опис кожного етапу на шляху досягнення результату та обов’язко-вість відтворення способу дії .Технологія навчання повинна мати чіткі проце-суальні характеристики, тобто настільки зрозуміло, недвозначно описувати, як і що слід робити, щоб кожний учитель, застосувавши її, гарантовано досягав результату. У цьому відмінність технологічного підходу від звичайних мето-дичних рекомендацій, які допускають внесення змін і не гарантують описаного результату. У даному випадку, якщо вчитель не досягнув бажаної мети, йому слід проаналізувати власні дії, знайти помилки і, почавши все спочатку, випра-вити їх, зберігши незмінними умови педагогічної технології.
Аналіз своєї роботи з проблем педагогічної технології дозволяє відокремити найбільш суттєві ознаки, притаманні саме педагогічній технології: діагностичне цілепрокладання, результативність, економічність, алгоритмізованість, проек-тованість, цілісність, керованість, корегованість, візуалізація.
Так, діагностичне цілепрокладання і результативність передбачають гаранто-ване досягнення цілей та ефективність процесу навчання. Економічність вира-жає якість педагогічної технології, яка забезпечує резерв навчального часу, оптимізацію праці педагога і досягнення запланованих результатів у стислі проміжки часу. Алгоритмізованість, проектованість, цілісність і керованість як група ознак відображають різні сторони ідеї відтворення педагогічних техно-логій. Це означає, що кожна конкретна технологія повинна легко відтворю-ватися педагогом. Кожний етап і прийом роботи повинен обумовлюватися математично точно і включати можливість заміни іншим.
Корегованість передбачає можливість постійного оперативного зворотнього зв’язку. Ознака візуалізації, яка характерна для окремих технологій, передбачає використання аудіовізуальної та електронно-обчислювальної техніки, а також конструювання та застосування різноманітних дидактичних матеріалів і оригінальних наочних посібників .Сьогодні результативність вивчення географії залежить від опти-мального використання інноваційних технологій. Однією з нових технологій, які використовуються в географії, є модульне навчання. Модуль – це цільовий функціональний вузол, в який об'єднані навчальний зміст і технологія оволо-діння ним. Сутність модульного навчання в тому, що учень самостійно або за допомогою вчителя досягає конкретної мети навчально-пізнавальної діяльності в процесі роботи з модулем. Ознаками модульної технології є: гнучкість, дина-мічність, мобільність, можливість проводити модульні уроки на різних етапах навчального процесу (вивчення, закріплення, узагальнення), зміна форм спіл-кування вчителя з учнями. Модуль передбачає індивідуальну самостійну робо-ту учня, партнерську роботу в парах, роботу в групі. Завданням вчителя геог-рафії є розробка інструкцій модуля, надання індивідуальної допомоги, під-тримка оптимального темпу уроку, керівництво навчально-пізнавальною діяль-ністю учнів через модулі, конкретизація модулів при практичній роботі з ними, контроль та корекція засвоєння знань, умінь, навичок. Модульна технологія визначає чітку структуру уроку і як результат підвищення якості знань учнів. Необхідно розробити модульні програми з усіх курсів шкільної географії. Має місце невідповідність сучасних підручників географії щодо організації модуль-ного навчання, проблема розробки нових навчальних та методичних посібників. При модульному навчанні на підготовку та розробку інструкцій відводиться багато часу.
Розглянемо фрагмент модульної програми з курсу "Географія материків і океанів" (7 клас). У програму із теми "Гідросфера. Світовий океан – складова частина гідросфери" входить шість модулів: "Роль океану в житті Землі", "Води світового океану", "Поверхневі течії", "Океан як середовище життя", "Взаємодія океану з атмосферою та суходолом", "Вихідний контроль". Робота з модульними програмами починається зі знайомства учнів з метою та структу-рою уроку. Потрібно звернути увагу учнів на складні етапи роботи. Перевагою модульної технології є: можливість працювати самостійно за диференційо-ваною програмою, звернутися до підручника, працювати самостійно вдома, індивідуальний темп роботи, розвиток особистісних якостей учня, консуль-тування й індивідуальна робота вчителя .
Технологія проблемного навчання не є новинкою в педагогіці. Проте в останні роки проблемний підхід є важливою складовою прогресивного пошуко-вого методу навчання і особливо вивчення географії. Рушійною силою проб-лемного навчання є протиріччя між об’єктом та суб’єктом пізнання. Форми вираження навчальних проблем можуть бути різними, проте в їх змісті закла-дені потенційні можливості для виникнення проблемних ситуацій в процесі їх виконання. Отже, в ході проблемного навчання на уроках географії вчитель створює різні проблемні ситуації, навчає учнів вирішувати проблеми, формує у школярів уміння бачити протиріччя, вчить формулювати проблему. Виконуючи проблемні завдання, учні отримують досвід творчої діяльності.
Розглянемо фрагмент модульної програми з курсу "Географія материків і океанів" (7 клас). У програму із теми "Гідросфера. Світовий океан – складова частина гідросфери" входить шість модулів: "Роль океану в житті Землі", "Води світового океану", "Поверхневі течії", "Океан як середовище життя", "Взаємодія океану з атмосферою та суходолом", "Вихідний контроль". Робота з модульними програмами починається зі знайомства учнів з метою та структу-рою уроку. Потрібно звернути увагу учнів на складні етапи роботи. Перевагою модульної технології є: можливість працювати самостійно за диференційо-ваною програмою, звернутися до підручника, працювати самостійно вдома, індивідуальний темп роботи, розвиток особистісних якостей учня, консуль-тування й індивідуальна робота вчителя .
Технологія проблемного навчання не є новинкою в педагогіці. Проте в останні роки проблемний підхід є важливою складовою прогресивного пошуко-вого методу навчання і особливо вивчення географії. Рушійною силою проб-лемного навчання є протиріччя між об’єктом та суб’єктом пізнання. Форми вираження навчальних проблем можуть бути різними, проте в їх змісті закла-дені потенційні можливості для виникнення проблемних ситуацій в процесі їх виконання. Отже, в ході проблемного навчання на уроках географії вчитель створює різні проблемні ситуації, навчає учнів вирішувати проблеми, формує у школярів уміння бачити протиріччя, вчить формулювати проблему. Виконуючи проблемні завдання, учні отримують досвід творчої діяльності.
У навчанні географії використовуються такі види проблемних завдань:
- завдання, в основі змісту яких лежить наукова гіпотеза (походження багаторічної мерзлоти, зміна клімату);
- завдання, в основі яких лежить розрив у логіці зі звичними науковими чи побутовими уявленнями;
- завдання проблемний характер яких обумовлений розривом між раніше засвоєними знаннями і вимогами задачі чи питання (наприклад, при порівнянні літніх та зимових температур екваторіального і тропічного поясів Африки учні повинні визначити, чому в більш віддаленому від екватора тропічному поясі температура липня вища, ніж в екваторіальному);
- завдання, де необхідне розуміння діалектичних протиріч, вміння оперувати протилежними судженнями (зменшується чи збільшується в умовах НТР вплив природних умов території на життя і господарську діяльність людини).
Ефективність проблемного навчання визначається його систематичністю. Вчитель має визначити проблеми та сформувати проблемні завдання. Скерувати діяльність учнів під час розгляду проблеми, визначити варіанти вирішення проблеми, консультувати в процесі роботи та ін.
Комп'ютерні навчальні програми дозволяють істотно підвищити ефективність навчання, зокрема: новизна роботи з комп’ютером викликає в учнів інтерес, посилює мотивацію учіння; колір, графіка, мультиплікація, музика, відео значно розширюють можливості викладання навчального географічного матеріалу; контакт з комп'ютером стимулює рефлексію, аналіз учнями своєї діяльності завдяки тому, що вони одержують наочне зображення її наслідків; з'являється можливість залучення учнів до дослідницької роботи з географії; забезпечується індивідуалізація навчання (комп’ютери можуть успішно виконувати функцію особистих репетиторів для учнів, що прискорює і робить ефективнішим навчання); комп’ютери розширюють можливості програмо-ваного навчання: дозволяють викладати матеріал у певній послідовності, регулювати його обсяг і складність відповідно до індивідуальних можливостей учня, забезпечують поточний зворотний зв'язок.
Діяльність учителя географії в умовах комп’ютеризованого навчання набуває нових функцій. Зокрема, це здійснення оперативного керування індивідуаль-ною діяльністю всіх учнів класу; своєчасна оцінка труднощів кожного учня при розв’язуванні пізнавальних задач і надання їм необхідної допомоги; врахування специфічного характеру помилок, що їх допускають учні. Вчитель повинен бути готовий до впровадження педагогічної технології. Так, аналіз вимог індивідуального підходу до виховання і навчання дітей дозволяє визначити такі показники готовності педагога до інноваційної діяльності: усвідомлена потреба введення педагогічних інновацій на рівні власної педагогічної практики; інфор-мованість про новітні педагогічні технології, знання новаторських методик роботи; бажання створювати власні творчі завдання, методики, проводити експериментальну роботу; готовність до подолання труднощів як змістовного, так і організаційного плану; наявність практичних умінь засвоєння педагогіч-них інновацій та створення нових.
Вплив технології на якість результату залежить від того, в який спосіб він досягається. У зв’язку з цим у технології розробляються найбільш раціональні (а в ідеалі оптимальні) способи навчальної діяльності.
Отже, використання педагогічних технологій у викладанні географії передбачає гарантований педагогічний результат діяльності вчителя, формування всебічно-розвиненої особистості учня з різними індивідуальними можливостями.
- завдання, в основі змісту яких лежить наукова гіпотеза (походження багаторічної мерзлоти, зміна клімату);
- завдання, в основі яких лежить розрив у логіці зі звичними науковими чи побутовими уявленнями;
- завдання проблемний характер яких обумовлений розривом між раніше засвоєними знаннями і вимогами задачі чи питання (наприклад, при порівнянні літніх та зимових температур екваторіального і тропічного поясів Африки учні повинні визначити, чому в більш віддаленому від екватора тропічному поясі температура липня вища, ніж в екваторіальному);
- завдання, де необхідне розуміння діалектичних протиріч, вміння оперувати протилежними судженнями (зменшується чи збільшується в умовах НТР вплив природних умов території на життя і господарську діяльність людини).
Ефективність проблемного навчання визначається його систематичністю. Вчитель має визначити проблеми та сформувати проблемні завдання. Скерувати діяльність учнів під час розгляду проблеми, визначити варіанти вирішення проблеми, консультувати в процесі роботи та ін.
Комп'ютерні навчальні програми дозволяють істотно підвищити ефективність навчання, зокрема: новизна роботи з комп’ютером викликає в учнів інтерес, посилює мотивацію учіння; колір, графіка, мультиплікація, музика, відео значно розширюють можливості викладання навчального географічного матеріалу; контакт з комп'ютером стимулює рефлексію, аналіз учнями своєї діяльності завдяки тому, що вони одержують наочне зображення її наслідків; з'являється можливість залучення учнів до дослідницької роботи з географії; забезпечується індивідуалізація навчання (комп’ютери можуть успішно виконувати функцію особистих репетиторів для учнів, що прискорює і робить ефективнішим навчання); комп’ютери розширюють можливості програмо-ваного навчання: дозволяють викладати матеріал у певній послідовності, регулювати його обсяг і складність відповідно до індивідуальних можливостей учня, забезпечують поточний зворотний зв'язок.
Діяльність учителя географії в умовах комп’ютеризованого навчання набуває нових функцій. Зокрема, це здійснення оперативного керування індивідуаль-ною діяльністю всіх учнів класу; своєчасна оцінка труднощів кожного учня при розв’язуванні пізнавальних задач і надання їм необхідної допомоги; врахування специфічного характеру помилок, що їх допускають учні. Вчитель повинен бути готовий до впровадження педагогічної технології. Так, аналіз вимог індивідуального підходу до виховання і навчання дітей дозволяє визначити такі показники готовності педагога до інноваційної діяльності: усвідомлена потреба введення педагогічних інновацій на рівні власної педагогічної практики; інфор-мованість про новітні педагогічні технології, знання новаторських методик роботи; бажання створювати власні творчі завдання, методики, проводити експериментальну роботу; готовність до подолання труднощів як змістовного, так і організаційного плану; наявність практичних умінь засвоєння педагогіч-них інновацій та створення нових.
Вплив технології на якість результату залежить від того, в який спосіб він досягається. У зв’язку з цим у технології розробляються найбільш раціональні (а в ідеалі оптимальні) способи навчальної діяльності.
Отже, використання педагогічних технологій у викладанні географії передбачає гарантований педагогічний результат діяльності вчителя, формування всебічно-розвиненої особистості учня з різними індивідуальними можливостями.
Енциклопедія лікарських трав і рослин
Енциклопедія кімнатних рослин
Всеукраїнська велика енциклопедія тварин
Енциклопедія корисного
Енциклопедія для школярів
Мегаенциклопедія
Енциклопедія з географії країн
